Постанова 08 грудня 2021 року, справа № 643/3963/19, провадження № 61-2708св21, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101808875
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням
уточнених у жовтні 2019 року позовних вимог просила: визнати автомобіль Kia
Sportage об`єктом спільної сумісної власності та стягнути з ОСОБА_2 грошову
компенсацію за автомобіль у розмірі 244125 грн. Позовна заява мотивована
тим, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.04.2015, який розірваний рішенням районного суду від 24.10.2018. Під час шлюбу до фактичного
припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 уклав кредитний договір від 26.07.2017 з Банком
на суму 474 075 грн для придбання автомобіля Kia Sportage. Позивач поручилася
перед банком за виконання позичальником кредитних зобов`язань, про що було
укладено договір поруки від 26.07.2017. Вказувала, що спірний
автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності та підлягає поділу як спільне
майно подружжя. Оскільки автомобіль є річчю неподільною та знаходиться у
користуванні лише відповідача, то позивач має право на отримання компенсації
1/2 частини вартості автомобіля. В позовній заяві Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог,
просила: визнати автомобіль Kia Sportage, який зареєстрований за ОСОБА_2 ,
об`єктом спільної сумісної власності подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на її користь
грошову компенсацію за цей автомобіль у розмірі 244 125 грн. Місцевий суд рішенням від 17.09.2020, яке
залишено без змін апеляційним судом (постанова від 26.01.2021) позов
задовольнив частково, визнав автомобіль, який зареєстрований за ОСОБА_2 ,
об`єктом спільної сумісної власності подружжя, стягнув з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог
відмовлено. Задовольняючи позовні
вимоги частково, суди виходили з того, що спірний автомобіль придбаний у період
перебування сторін у справі у зареєстрованому шлюбі, тому є спільною сумісною
власністю. Разом з тим, позивач, заявивши вимогу про стягнення 1/2 частини
вартості вищевказаного автомобіля як неподільної речі, не заявила вимоги про
припинення права спільної сумісної власності та вимог про визнання права
власності за одним з подружжя (відповідачем) на цей автомобіль, тому немає
підстав для задоволення вимог про стягнення компенсації вартості частки
автомобіля на користь позивача.
Верховний Суд погодився з висновками нижчих судів та залишив касаційну
скаргу без задоволення
Позиція Верховного Суду
Ø Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно,
що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві
спільної власності (спільне майно).
Ø
У ст.60
СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить
дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,
що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього
господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального
користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж
положення містить і стаття 368 ЦК України.
Ø
Конструкція
норми ст.60 СК України свідчить про презумпцію спільності права
власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим
зазначена презумпція може бути спростована. Один із подружжя може
оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний
об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних
для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її
спростовує.
o
Подібні
висновки викладені у постанові ВПВС від 22.09.2020 у справі №214/6174/15-ц.
Ø
Частиною
1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом
права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є
рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Ø
Поділ
майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється
шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з
подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.1, 2 ст. 71 СК
України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної
компенсації вартості його частки (ч.2 ст.364 ЦК України).
o
Подібні
висновки викладено у постанові ВС від 16.06.2021 у справі № 299/2490/16-ц.
Ø
Відповідно
до ч.4 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації
замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на
житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою,
крім випадків, передбачених ЦК України.
Ø
Згідно
з ч.2 ст.364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не
допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу),
співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників
грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація
співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві
спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію,
припиняється з дня її отримання.
Ø
Разом
з тим, уточнивши позовні вимоги в кінцевій редакції, позивач не просила про
припинення права спільної сумісної власності та визнання за відповідачем права
власності на спірний автомобіль.
Ø
Відповідно
до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами
щодо предмета спору на власний розсуд.
Ø
При
цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим
відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі
доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим
Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Ø
Згідно
з ч.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за
межі позовних вимог.
Ø На підставі викладеного, суди дійшли
правильного висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про
стягнення на її користь грошової компенсації за автомобіль Kia
Sportage, оскільки вказане майно визнано спільною сумісною власністю подружжя,
а позивач не просила про припинення такого права спільної сумісної власності та
визнання за відповідачем права власності на вказаний автомобіль.
