неділя, 31 грудня 2023 р.

Поділ майна подружжя

🔥Постанова КЦС ВС від 13.12.2023 № 501/484/22 (61-4469св23):  
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115712667
👨‍⚖️Суддя-доповідач: Коломієць Г. В.
✅Відповідач у період перебування у шлюбі з позивачем відчужила спільне сумісне рухоме майно подружжя (автомобіль), без згоди свого чоловіка. Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що отримані від реалізації спірного рухомого майна кошти були витрачені в інтересах сім`ї, позивач має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу

✔️Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частини перша, четверта статті 65 СК України).
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження 61-9018сво18). Предметом розгляду судами у цій справі було, зокрема, визнання недійсними правочинів відчуження автомобілів та стягнення компенсації 1/2 їх вартості. У вказаній справі судами встановлено, що після розірвання шлюбу відповідач відчужив рухоме майно, яке є спільним майном подружжя, без згоди позивача, тому суди дійшли висновку, що остання має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірних транспортних засобів. Також Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.
У постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 359/10855/19 (провадження № 61-881св23) касаційний суд, встановивши, що спірні автомобілі були відчуженні відповідачем під час перебування сторін у шлюбі без згоди позивача, дійшов висновку про стягнення компенсації вартості 1/2 частки відчуженого рухомого майна.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 у період перебування у шлюбі з позивачем відчужила спільне сумісне рухоме майно подружжя, зокремаавтомобіль марки «BMW-Х5», загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_1 , без згоди свого чоловіка, оскільки зворотного матеріали справи не містять і відповідач цього не спростувала.
Факт використання коштів, отриманих від продажу спільного майна в інтересах сім`ї, повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого подружжя.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц (провадження № 61-19420св18) та від 10 червня 2022 року у справі № 544/856/20 (провадження № 61-21406св21).
Верховний Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що отримані від реалізації спірного рухомого майна кошти були витрачені в інтересах сім`ї, такі докази відповідач не надала.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивач має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу.
Також колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 756 245,00 грн, що становить 1/2 частини вартості спірного автомобіля, з огляду на таке.
У справі, яка переглядається, ухвалоюІллічівського міського суду Одеської області від 09 червня 2022 року клопотання представника позивача про призначення судової транспортної-товарознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі судову транспортну-товарознавчу експертизу без огляду транспортного засобу за наявними матеріалами судової справи, на вирішення експертів поставлено таке питання: яка середня ринкова вартість автомобіля BMW - X5, загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рама) НОМЕР_2 на дату відчуження автомобілю - 24 квітня 2020 року?
Відповідно до висновку експерта №7386 від 30 липня 2022 року середня ринкова вартість автомобіля, номер шасі НОМЕР_1 , на дату відчуження автомобіля 24 квітня 2020 року становить 1 356 370,00грн.
Відповідно до положень частин четвертої -п`ятої статті 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Разом з тим, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Відповідно до роз`яснень з даного питання у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та правових висновках Верховного Суду, у разі відчуження майна одним із подружжя без згоди іншого, вартість такого майна визначається, виходячи із ринкової вартості подібного за своїми якостями майна на час розгляду справи. Суд при призначені вказаної експертизи у даній справі повинен був сформулювати питання експерту, вказати про визначення ринкової вартості транспортного засобу саме на день розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції,призначаючи у справі судову експертизу, допустив порушення вимог частин четвертої та п`ятої статті 103 ЦПК України, а саме, задовольняючи клопотання представника позивача, не врахував, що саме суд має визначити питання, з яких має бути проведена експертиза, та поставив на вирішення експертів питання: яка середня ринкова вартість спірного автомобіля на дату відчуження - 24 квітня 2020 року, і відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що визначенню підлягає ринкова вартість автомобіля на час розгляду справи, а не на дату його відчуження.
Відповідно до наданого позивачем висновку експерта № 7386 -ДОТ від 29 листопада 2022 року ринкова вартість автомобіля BMW-X5 xdrive 25d-F15, 2017 року випуску, на дату розгляду справи 30 липня 2022 року становить 1 512 490,00 грн.
Установивши вказані обставини, надавши належну правову оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частини вартості: автомобіля, що становить 756 245,00 грн.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме вийшов за межі позовних вимог, є безпідставними, оскільки у позові позивач просив стягнути 1/2 частини вартості автомобіля, а тому стягнення з відповідача на його користь 756 245,00 грнгрошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля не є виходом за межі позовних вимог.
При цьому Верховний Суд зазначає, що позивач вжив заходи для доведення дійсної вартості автомобіля, тоді як відповідач не спростувала визначений у висновку розмір ринкової вартості спірного майна.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, (провадження № 14-446цс18)).
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, Верховний Суд не встановив.

#судовапрактика #поділмайнаподружжя #сімейніспори  

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp

Немає коментарів:

Дописати коментар